Знаю, що це була доля
Так поєднати наші серця між собою
Так покохати можуть лише тільки двоє
Що відчувають, щоб у цій любові колись стало троє
Казали, що ми зовсім різні, і казали саме ми
Тримались стін своїх залізних, хоч і падали вони
Тисячі днів, що нас зростали Один для одного навік
Тепер свідомо ми обрали Побудувати спільний світ
Я обіцяю бути завжди лиш за нас
А ти тримай наші серця в найгірший час
Ми одночасно люди вільні, а від кохання божевільні
Такі не для кіно щасливі, але справжні і удвох
Знаю, що це була доля так поєднати наші серця між собою
Так покохати можуть лише тільки двоє
Що відчувають, щоб у цій любові колись стало троє
Я так люблю тепер щоранку просто прокидатись
